Президент Володимир Зеленський підписав закон щодо розвитку дослідницької інфраструктури та підтримки молодих учених. Про це свідчить картка документа, опублікована на сайті Верховної Ради, пише “Jornal-ExPress”.

Деталі

Документ спрямований на оновлення правил функціонування дослідницької інфраструктури, підтримку молодих учених та узгодження українського законодавства з підходами Європейського Союзу.

Закон встановлює більш чіткі умови створення, функціонування та взаємодії суб’єктів дослідницької інфраструктури, щоб вони могли об’єднувати ресурси, обладнання, фінанси й дані для ефективнішого проведення фундаментальних і прикладних досліджень, науково-технічних розробок, експертизи та підготовки наукових кадрів.

Однією з ключових новацій є створення державного Реєстру дослідницької інфраструктури та визначення видів такої інфраструктури – локальної, розподіленої й віртуальної, а також правил доступу до її об’єктів.

У законодавстві вперше на рівні визначень закріплюються ключові поняття, зокрема: “відкрита наука”, “відкритий доступ”, “оптимізовані дослідницькі дані (FAIR-дані)”, “Національна електронна науково-інформаційна система”, “постдокторант” та “принципи FAIR”, удосконалено визначення терміну “дослідницька інфраструктура”.

Запроваджується повноцінна рамка функціонування дослідницької інфраструктури: визначено особливості діяльності локальних, розподілених і віртуальних (цифрових) інфраструктур, передбачено створення Реєстру дослідницької інфраструктури, а також можливість формування національних консорціумів як інструменту об’єднання ресурсів.

Закон вводить механізми конкурсного добору постдокторантів, розширює можливості грантової підтримки Національним фондом досліджень України програм навчання в аспірантурі, ад’юнктурі, докторантурі, інтернатурі та резидентурі, а також уточнює роль і повноваження рад молодих учених.

Документом розширюється доступ учених до дослідницької інфраструктури та наукових даних, водночас посилюючи вимоги до якості та достовірності результатів досліджень.

Передбачено оновлення підходів до формування державного замовлення на науково-технічні розробки, а також розширені цілі державної політики у сфері науки через впровадження принципів відкритої науки.