Норвегія фіксує зростання ризиків диверсій і кібератак проти НАТО та підтримки України – розвідка

Норвегія фіксує зростання ризиків диверсій і кібератак проти НАТО та підтримки України - розвідка

Норвезькі спецслужби оприлюднили оцінку безпекового середовища на 2026 рік, в якій росія названа головною загрозою. Зростає
ймовірність диверсій проти підтримки України та активізація розвідувальної діяльності рф.

Норвезька розвідувальна служба (E-tjeneste), Служба безпеки поліції Норвегії (PST) та Норвезьке управління національної безпеки (NSM) оприлюднили спільну оцінку безпекового середовища на 2026 рік – “Nasjonal trusselvurdering for 2026”. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України, пише “Jornal-ExPress”.

Деталі

Під час презентації міністр оборони Норвегії Т. О. Сандвік назвав росію головною загрозою безпеці країни та її союзників.

У документі наголошується на зростанні гібридних загроз з боку РФ, Китаю та Ірану. За оцінкою норвезьких спецслужб, ці держави дедалі активніше поєднують розвідувальні та кібероперації, операції впливу, диверсії, вербування та економічний тиск. 

Такий підхід має системний характер і спрямований на тривалий підрив стійкості державних інституцій.

Окремо фіксується активізація розвідувально-диверсійної діяльності рф проти Норвегії та її союзників. Російські спецслужби зосереджуватимуться на спостереженні за військовими об’єктами та навчаннями НАТО, зборі даних про підтримку України та ситуацію в Арктиці, а також на впливі на енергетичну інфраструктуру

– повідомляє розвідка.

Водночас зростає ймовірність диверсій як інструменту перешкоджання військовій і політичній підтримці України.

Оцінка вказує на зростання стратегічних ризиків в Арктиці та спробу перегляду статус-кво в регіоні. Норвезькі спецслужби попереджають, що будь-які зміни регіонального балансу, зокрема навколо Гренландії, матимуть прямий вплив на дії рф і Китаю у північних широтах.

У рекомендаційній частині E-tjeneste закликає державні органи та приватний сектор перейти від реактивного до проактивного управління ризиками. 

Серед пріоритетів – посилення захисту від шпигунства, диверсій і кібератак, підготовка планів безперервності діяльності на випадок криз або війни, а також системне використання оцінок спецслужб у стратегічному плануванні. Такий підхід відображає сприйняття загроз як довготривалих і структурних.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *