росія намагається повернутися в публічний простір Грузії не через дипломатію, а через культуру – і робить це методично. Про це йдеться в аналізі американського центру “The Jamestown Foundation”, передає “Jornal-ExPress” із посиланням на Службу зовнішньої розвідки.

Деталі

У розвідці зауважили, що дипломатичні відносини між країнами розірвані ще з 2008 року, тому інтереси москви в Тбілісі формально представляє посольство Швейцарії. Саме під цією вивіскою діє “секція інтересів рф”, яка, за словами її керівника д.олісова, бачить просування російської мови одним із головних напрямів роботи.

Інструментарій кремля стандартний: апеляція до “спільної історії”, культурні гастролі та мовні програми. 14 травня в тбіліському театрі імені Руставелі пройшов концерт студентів російського творчого вишу із радянським репертуаром – захід, який одразу викликав критику через локацію в центрі грузинської столиці. Місяцем пізніше, 14–15 червня, тбілісі вдруге за рік відвідав спецпредставник путіна з культурного співробітництва м.швидкой, офіційно – заради гастролей театру, неофіційно – просуваючи тезу про “відновлення довіри” між москвою і Грузією через культуру.

Паралельно росія намагається закріпити за російською мовою статус частини грузинської спадщини. Наприкінці травня “секція інтересів” зібрала грузинських викладачів-русистів, а 6 червня влаштувала акцію до дня народження пушкіна, на яку прийшли лише близько двох десятків людей похилого віку. Ефект вийшов протилежний задуманому: грузинські активісти розцінили захід як просування “русского мира”, а речниця мзс рф м.захарова у відповідь назвала протестувальників “радикалами”.

У розвідці додали, що молодь та творчі кола кремль намагається залучати окремо – через конкурс імені пушкіна, проєкт “посли російської мови” та запрошення на дитячо-юнацькі конкурси на росії. Водночас активність розширюється і за межі Тбілісі: на літо й осінь у Батумі заплановані виступи російських артистів, частина яких відкрито підтримує війну проти України або виправдовує окупацію грузинських територій.

Швидкого зростання проросійських настроїв ці кроки не дадуть, але мета москви інша – не масова підтримка, а перевірка, наскільки грузинське суспільство готове терпіти повернення росії в публічне поле під виглядом “неполітичної” культури. Навіть нечисленні ініціативи здатні поглиблювати поляризацію та давати кремлю зручні приводи говорити про “радикалізацію” антиросійських сил у Грузії